Почавши серйозно займатися продуктами бджільництва, я інтенсивно працював з пасічною літературою, користуючись і своїми столичними можливостями. Найширші зв’язки з пасічниками України дозволили мені знайомитися з літературою на їх книжкових полицях , де можна часто знайти раритети, яких немає і в столичних бібліотеках. Так, в руки мені і потрапив підручник І.Корабльова «Курс пасічництва», і ось що я там вичитав:
«На підставі свого багаторічного досвіду я хочу відзначити лише, що як і з чистого меду, так і з домашнім соком різних плодів і ягід можна зробити такі хороші вина, що вони будуть не гірші виноградних. І тому я щиро раджу кожному бджоляру поклопотатись навколо цієї справи. Нехай на перших порах будуть помилки: нехай спочатку напої будуть не дуже високої якості … нехай це вас не бентежить, справу треба продовжити. І ви швидко отримаєте очікуваний результат. У цьому я переконався на власному досвіді.
Медові напої мають перевагу перед іншими, вони по-перше виробляються з власної сировини, по-друге – корисніші для здоров’я, ніж дорогі чужоземні вина, заправлені гліцерином, цукром, картопляним спиртом і різними етеровими маслами.»
Ось це повчання одного з корифеїв українського бджільництва і сподвигнуло мене зайнятися медоварінням. Досягнувши певного рівня (набивши при цьому чимало гуль) я зрозумів, що самотужки рухатися в цьому напрямку важко. І вирішив зібрати всіх відомих мені на той час пасічників, які займалися медовими напоями на «Масляну» 2005 р. на дослідній «Пасіці Діда Василя».
За два дні ми спробували питних медів (і варених і ставлених) всіх учасників. Вони вже були «цілком …». Ми все що знали – розповіли один одному і зрозуміли, що знань з медоваріння у нас вкрай мало і рухаємося ми всі, грунтуючись на крупинках знань, здобутих кожним у міру своїх можливостей бджолярів-аматорів. Разом з тим обмін досвідом навіть в порівняно вузькому колі збагатив кожного з нас і показав, наскільки корисним може бути спілкування однодумців. Імпровизовані конкурс і спілкування були настільки корисними, що ми вирішили рівно через рік «на Масляну» провести Другий Всеукраїнський конкурс-семінар медоварів. Я взяв на себе цю місію, не знаючи ще, наскільки вона буде важкою, але благодатною.
Василь СОЛОМКА
(Із кн. «Питные меда. Рецепты и технологии» («Медові трункі. Давні рецепти и технології»). Изд-е 2-е дополненное и переработанное.-2012г. 112 с.)
