Фестиваль медів та медових напоїв

gmusloboda

Свято відбувається 28-29 січня 2017р. на Кінному ринку на майдані біля ТЦ «Епос». Харків’янам та гостям міста, пропонують придбати, а також скуштувати різноманітні продукти бджільництва, і, звісно ж, офіційний напій фестивалю – «Питний мед Слобожанський», що має чудовий смак та багату історію.

Метою фестивалю-конкурсу є популяризація медових напоїв, відродження стародавніх традицій медоваріння, культури споживання питних медів, як невід’ємної частини культурної і звичаєвої спадщини нашого народу.

В наметах на майдані біля ТЦ «Епос» на Кінному ринку можна побачити, скуштувати і придбати продукти бджільництва: мед, прополіс, вироби з воску, питні меди, косметичні засоби і сувеніри. Проте завжди переважатимуть медові напої, зроблені за старовинними українськими рецептами.

В рамках фестивалю братимуть участь творчі колективи міста.

Також проводиться крайовий конкурс «Питні меди -2017» в наступних номінаціях:

  • меди ставлені без додавання соків та ароматичних трав;
  • меди ставлені з додаванням соків;
  • меди ставлені з додаванням ароматичних трав;
  • меди варені без додавання соків та ароматичних трав;
  • меди варені з додаванням соків;
  • меди варені з додаванням трав;
  • медові кваси, збитні, пиво.

На конкурс запрошуються медовари – виробники медових напоїв Східного регіону, а також медовари з інших областей. Зразки приймаються в скляних ємностях не менше 0,5л. в кількості 2-х екземплярів (1- конкурсний + 1- контрольний).

Підведення підсумків конкурсу, нагородження переможців 29 січня 2017р. з 12:00 до 13:00.

Організатором фестивалю є Слобожанський крайовий осередок ГО “Гільдія медоварів України”. Захід проводиться за сприянням Харківського міського голови та адміністрації Слобідського району м.Харкова.

З питань участі в конкурсі звертатися за тел .:

Дейнека Федір Микитович +38 099-771-81-74, 097-606-33-69
Мироненко Михайло Володимирович +38 050 806-90-06; 067 571-17-02
 

Інтерактивна онлайн-мапа
 

м.Харків, майдан Захисників України, 2, Кінний ринок, майдан біля ТЦ «Епос» (600м від м.Спортивна, 660м від м.Захисників України)

 

Опубліковано в категорії: Оголошення | Коментарі Вимкнено до Фестиваль медів та медових напоїв

Чому цьогоріч в місті Луцьк не буде конкурсу медоварів, а на масових заходах не куштуватимуть питних медів

Публікація«Район.Луцьк»
15:04 13.01.2017

Через прогалини в законодавстві волинським медоварам важко реалізувати питні меди, внаслідок чого обласний центр Волині може лишитися без частини свого туристичного бренду.

Лучани і гості міста уже звикли куштувати на масових заходах смачні меди, різноманітність яких вражає поціновувачів солодкого дару бджіл. Особливою популярністю користуються медові напої, які уже стали своєрідною родзинкою міста.

Специфіка питних медів потребує особливого підходу як до їхнього виготовлення, так і до реалізації. Про те, чому обласний центр Волині цього року лишиться без конкурсу медоварів, а на масових заходах не продаватимуть питних медів, розповів пасічник зі стажем, голова громадської організації «Братство бджолярів землі Волинської «Ройовий Стан» Володимир Дмитрук.

 

ЯК ЛУЦЬК ПЕРЕТВОРЮВАВСЯ НА МІСТО МЕДІВ

2004 року волинські пасічники створили громадську організацію «Братство бджолярів землі Волинської «Ройовий Стан». Вона була покликана об’єднати бджолярів і зробити так, щоб рентабельність пасік підвищилася. За цей час, каже Володимир Дмитрук, вдалося відкрити музей бджільництва у селі Баїв та Центр традиційної культури «Медова хата». Крім того, волинські питні меди займали передові місця як на всеукраїнських, так і на міжнародних конкурсах.

«У 2002 році я вперше покуштував питний мед. Тоді відкрив для себе новий напій, який можна виготовляти з меду. Після чого у мене і кількох соратників виникла ідея відродити традицію вживання питних медів», – розповідає Володимир Дмитрук.

Розпочали опановувати нову справу з вивчення культури виготовлення і споживання цього напою. Рецептуру ІХ-Х століття, звісно, відновити складно, проте, починаючи з ХVІ-ХVІІ століть, уже з’являлися згадки про давню традицію медоваріння.

«Хвиля відродження давньої традиції пішла по всій Україні, після чого у 2008 році створили громадську організацію «Гільдія медоварів України – виробників медових напоїв і оздоровчої бджолопродукції». Почали напрацьовувати теоретичну і наукову базу, організовувати конкурси на найкращий медовий напій», – зазначає медовар.

З 2008 року прийняли рішення проводити конкурси на визначення найкращих питних медів на регіональному рівні. 2009 року такий конкурс вперше провели у Луцьку. З цього часу їх влаштовували щорічно, у рамках фестивалю «Різдво у Луцьку».

«Почали співпрацювати з управлінням туризму та промоції міста Луцької міської ради. Виникла ідея прийняти своєрідним брендом Луцька мед, у тому числі й питний. Коли ми представляли наше місто на найбільшій у Європі туристичній біржі в Берліні, позиціонували Луцьк як місто медів. Відтоді питні меди стали туристичною візитівкою міста», – розповідає Володимир Дмитрук.

ЗАКОНОДАВЧІ ПАЛКИ В КОЛЕСА

Коли виготовлення питного меду почало стрімко розвиватися, постало питання про його реалізацію. У 2012 році представники міськради запропонували пасічникам Володимиру Дмитруку та Антону Шотіку відкрити заклад, де продаватимуть продукцію бджільництва. Тоді й створили Центр традиційної культури «Медова хата».

«Коли ми вийшли на дещо вищий рівень, постало питання про виробництво питних медів у більших об’ємах. Але ми ставили собі за ціль не створювати великих заводів, бо хочемо, щоб ці меди пасічники могли виробляти в домашніх умовах», – зауважує медовар.

Тоді виникла потреба у легалізації виробництва та реалізації медових напоїв. 2013 року представники громадської організації звернулися до Кабміну і створили фахову комісію з вирішення цього питання. Проте через складні обставини в країні процес не дійшов логічного завершення. Комісія відновила роботу 2015 року, але результатів, каже Володимир Дмитрук, поки що дуже мало.

«Результатом роботи членів цієї комісії, а також виноробів, наразі стало зняття ліцензії на право оптової торгівлі напоями. Раніше нас прирівнювали до великих заводів з виробництва горілки чи вина. Тобто вони платять таку ж суму – 500 тисяч гривень на рік – за оптову торгівлю, що мав би платити й звичайний пасічник. Ми з побратимами стільки платити не мали змоги. Але, на щастя, 2016 року цю ліцензію відмінили», – розповідає Володимир Дмитрук.

Попри це, виготовити документи на право виробництва цього напою все одно нелегко. За словами Володимира Дмитрука, норми, яких вимагає законодавство, розраховані на побудову заводу, а не виробництво продуктів живого бродіння в домашніх умовах.

«Контроль, звісно ж, повинен бути обов’язково. У цьому випадку ми могли б укласти договір з представниками «Держстандартметрології». Там ми і зараз випробовуємо нашу продукцію. Крім того, контроль має бути й з боку громадських організацій, адже ніхто так не знає нюансів медоваріння, як люди, які цим займаються», – вважає пасічник.

Для того, щоб продавати питні меди вроздріб, розповідає медовар, потрібно також мати ліцензію на право торгівлі алкогольними напоями. Адже питний мед має міцність більш як 8-9 градусів і підлягає під категорію алкогольних напоїв. Хоча, за словами Володимира Дмитрука, згідно висновку судово-медичної експертизи, напій, який виготовили шляхом бродіння, не підлягає акцизу.

ВОЛИНСЬКІ ПИТНІ МЕДИ ТЕПЕР СМАКУВАТИМУТЬ НЕ НА ВОЛИНІ

Для того, щоб брати участь у масових заходах, медовари укладали договір з управлінням культури. Втім, за словами Володимира Дмитрука, останнім часом кожен масовий захід для пасічників перетворювався на скандал.

«Занадто свідомі громадяни, як я їх називаю, почали нам ставити палки в колеса і писати кляузи. Вони стверджують, що ми тут продаємо мало не самогон і тому подібне. Не знаю, яку вони переслідують мету…можливо, не до кінця розуміють про які напої йдеться», – дивується пасічник.

Тому, каже бджоляр, склалася така ситуація, що будь-яка ярмарка, у якій беруть участь медовари, закінчується викликом правоохоронців, податкової поліції та вилученням товарів. Справу розглянули в суді, проте складу адміністративного правопорушення не виявили, а вилучені товари повернули власнику.

 

В таких умовах, каже Володимир Дмитрук, осередок «Гільдії медоварів» у Волинській області не може працювати. Тому цього року вирішили скасувати проведення конкурсу в Луцьку. Натомість волинські питні меди куштуватимуть в інших містах України, куди медоварів запрошують взяти участь у масових заходах.

«Ми почали займатися питанням легалізації. Виготовили технічні умови на питні меди, шукаємо приміщення для виробництва. Думаю, воно все-таки вирішиться найближчим часом. Але зараз у нас перехідний період. У зв’язку з цими подіями ми були змушені зняти продаж питних медів у «Медовій хаті» і закрили одну торгову точку, бо не могли оплачувати оренду», – розповідає бджоляр.

Втім, навіть якщо на виготовлення і реалізацію медових напоїв медовари матимуть відповідні дозволи, каже Володимир Дмитрук, все одно треба шукати приміщення для виробництва, касові апарати та щоденно звітувати. Тож в силу законодавчих актів, медовари, які виготовляють напої в домашніх умовах, не матимуть права брати участь у масових заходах.

«Звісно, ми виготовляємо й інші медові напої – апіфітобальзами, які мають більшу міцність. Для їхнього виготовлення ми уже використовуємо алкоголь. Проте такі напої не п’ють великими дозами, їх вживають в оздоровчих цілях», – наголошує Володимир Дмитрук.

З реалізацією цього виду напою проблем, за словами медовара, ще більше, адже його міцність вища, ніж у питних медів. Тож представники ГО «Гільдія медоварів України – виробників медових напоїв і оздоровчої бджолопродукції» працюють над тим, щоб у нашій країні створили окреме законодавство щодо виготовлення і реалізації медових напоїв. Адже медовари впевнені, що виробництво питних медів має великий потенціал.

Продавати таку продукцію можна як на вітчизняному рівні, так і закордоном, а кількості потенційної сировини для цього у пасічників вистачає. Адже Україна посідає перше місце в Європі за кількістю виготовленого меду. Розвиваючи таку ідею, каже Володимир Дмитрук, можна навіть створити нову галузь сільського господарства – медоваріння. Ця галузь не потребувала би майже ніяких капітальних вкладень, єдине що необхідно, впевнені медовари, це зміни до законодавства.

Оксана ВЛАСЮК
«Район.Луцьк»
Фото з особистого архіву Володимира ДМИТРУКА
Опубліковано в категорії: Статті | Коментарі Вимкнено до Чому цьогоріч в місті Луцьк не буде конкурсу медоварів, а на масових заходах не куштуватимуть питних медів

Про здобутки та перспективи

Багато подій відбулося в українському бджільництві за останні півтора десятка років. Одні пройшли і забулись, хоча мали державну та міжнародну значимість, а інші стають традиційними. Такою щорічною традиційною подією, яка стало зібрання в перші вихідні жовтня на околиці Баришівки.

Це – Бджолярський круг, на який приїздять бджолярі з досвідом та початківці, люди, які просто цікавляться даною справою та планують займатись в майбутньому.

Бджолярський круг дає змогу поділитись з колегами здобутками і повчитись передовому досвіду, всьому, що пов’язано з бджолами, переробкою та вдосконаленням бджолопродукції для покращення здоров’я людини та профілактики здоров’я. Другий день цих зустрічей, традиційно присвячений роботі в секціях.

Одна з таких секцій присвячена медоварінню і проводиться активом ГО “Гільдія медоварів України”.  Інтерес до медоваріння в останні роки виріс в рази. І це не дивно, бо жоден пасічник не хоче за безцінь продавати свій мед, а прагне підвищити рентабельність своєї нелегкої праці.

m8

m9

m10

m7

 З 2008 року пройдений нелегкий шлях нашого становлення. Нас бачать в Україні та світі, високо оцінюють наші здобутки по відпрацюванню рецептур питних медів. Але основна проблема – це наше законодавство, яке не  відповідає сучасним вимогам ринку і світовим тенденціям в ньому.

І Рада Гільдії досить грунтовно опрацювала в цьому напрямку. Насамперед, вивчався досвід світових лідерів виробництва, хоча в медоварінні таких міжнародних прикладів мало. Залучались до роботи фахівці юристи, які давали нам конкретні пояснення і поради для вирішення проблем.

 Результатом нашої ініціативи стало створення при Міністерстві аграрної політики і продовольства, Робочої групи, в складі якої включені як фахівці Департаменту тваринництва, так і представники ГО “Гільдія медоварів України”.

Одним із досягнень є ініціативи по скасуванню плати за право оптової продажі продукції. Цю проблему ми обговорювали не лише в зустрічах Робочої групи, але й на конференціях в Одесі та Києві, що організовувались журналом “Іновації та технології”.

 Хотілось би висловити подяку Департаменту рослинництва Міністерства, та персонально – Костенку Віктору Миколайовичу за відстоювання принципової позиції, що завжди озвучувалась нами. І це лише частина того, що зроблено і треба зробити як нами так і Урядом, Верховній Раді аби українські питні меди завоювали ринок України та світу.

 Близькі до завершення роботи над Технічними умовами на питні меди, що дасть змогу присвоїти нашому продукту персональний код.

Необхідно змінити систему надання дозволів на виробництво, максимально їх спростити. А основне, це зняття з вин та медових напоїв, які виготовляються з натуральних компонентів, а саме, без додавання цукру, спирту і всіляких штучних консервантів і барвників, що широко використовуються в сучасному виробництві, підакцизності.

Це є ключові питання в вирішенні наших проблем, нам потрібно, щоб урядовці і депутати проявляли свій патріотизм не на словах, а на ділі.

Василь Барабаш

Опубліковано в категорії: Статті | Коментарі Вимкнено до Про здобутки та перспективи

Чотирнадцятий Бджолярський Круг України

vs34(Прес-реліз)

В цьому році вже вкотре найнебайдужіші пасічники України, як журавлі у Вирій, потягнулися на Бджолярський Круг, який відбувся 1-2 жовтня 2016р., на території санаторію «Ювілейний» поблизу смт.Баришівка. А започаткований він був на «Пасіці Діда Василя» в урочищі Бірки біля Селища в 2003р.

Захід проведено за активної участі Ради «Бджолярського Кругу» та баришівських бджолярів: Ворони А.П. (голова Ради і голова районної спілки пасічників), Соломки В.О. («Дід Василь»), С.Хмари, В.Барабаша та Гуслія Ю.М. з Черкас.

Зібралася еліта українського бджільництва – До «Рою» прибуло більше 700 учасників (зареєструвалось більше 500 чол), в т.ч. були і іноземці. Заповнили всі корпуси в таборі, готелі, мотелі в районі і навіть в Борисполі ночували…

Вели зібрання член Ради Кругу Дмитрук В.А. (віце-президент СПУ) та «Дід Василь».

Служба Божа відправлена батюшкою Володимиром церковної громади з Веселинівки. На сцені хоругви з усіх регіонів України. По традиції були запалені свічки найстарішим на зібранні пасічником Поліщуком Віктором Петровичем (професор, доктор наук) і наймолодшими учасниками зібрання, хвилиною мовчання вшанували тисячі пасічників, які за за рік відійшли у Вічність….

Пролунав «Гімн бджолярів України» (автор слів Соломка В.О.) у виконанні учасників зібрання.

Інформаційна підтримка заходу – всі тиражні українські часописи з бджільництва (окрім ж. «Пасіка»), телекомпанія “ОКО”, та інформаційні інтернет-портали: “Golden Bee”, “Бджільництво України”, “Мир пчеловодства”, портал оголошень “Pasika.biz”, форум “На Точку”.

У перший день 1-го жовтня проводилось пленарне загальне засідання, у другий, 6-го, – робота по секціях: «Технології пасічникування» (ведучий докт. фіз..-мат наук Семенюк В.Ф.), «Питні меди та оздоровчі продукти бджільництва (Голова Гільдії медоварів України Барабаш В.С.), «Обладнання» ( Почесні пасічники України Гуслій Ю.М.) , «Хвороби бджіл» ( зав. відділом патології бджіл інст. бджільництва ім. П.Прокоповича, канд. біол. наук Єфименко Т.М.), «Апітерапія» (лікар вищої кат. Віце президент асоціації апітерапевтів Пащенко О.О.)

На пленарному засіданні пролунали вітальні слова:

Від Гільдії медоварів України, від Спілки пасічників України, Київської обласної спілки пасічників, поета-пісняра Марійко І.І..

На пленарному засіданні слухали наступні доповіді:

  1. Гайдар В.А. Лауреат відзнаки Кругу «За рентабельну пасіку» «Карпатські бджоли в Євразійському просторі»
  2. Папп Віктор Васильович (ТМ «Мед Карпат) «Глибинна переробка продукції бджільництва на промисловій пасіці» та «Сучапсна промислова пассііка»
  3. Нагорнюк В.І. Професійний пасічник, віце-през. СПУ «Про стан ринку меду»
  4. Паламарчук В. Професійний пасічник «Зимувальний і розмножувальний вулик автора». З коментарем Соломки В.О.
  5. В.Соломка Презентація книги «10 новацій українських пасічників» та семінару «За рентабельну пасіку
  6. Руденко Володимир Іванович. (ТОВ АВВ-100) Промислова медогонка
  7. Соломка В.О. Продукти бджільництва на внутрішньому ринку +
  8. Єфіменко Тетяна Михайлівна Зав відділом патології бджіл ННЦ «Сучасні підходи до оздоровлення бджіл при інфекційних хворобах розплоду та хворобах, що викликані порушенням умов утримання бджіл.
  9. Семенюк Валерій Ф. докт. фіз.-мат наук.. + анонс виступів на секції «Технології пасічникування»
  10. Любченко Дмитро Заст. голови Дніпровської СП «Презентація можливого місця проведення наступного Кругу»
  11. Гриньков Дмитро Гол. Ред.. Новий «Пасічний журнал» Презентація.
  12. Барабаш В.С. анонс виступів на секції «Апітерапія і Продукти бджільництва»
  13. Подрізан А. Професійний пасічник, Лауреат відзнаки Кругу «За рентабельну пасіку» «Проблеми на українському ринкові меду та шляхи їх вирішення»
  14. Очколас Володимир Вікторович. Директор ТОВ «Український центр меду». «Про світовий ринок меду»
  15. Шевченко Генадій «Про обслуговуючі кооперативи пасічників».
  16. Стретович В.М. Президент СПУ «Про міжнародну діяльність СПУ» +
  17. Гуслій Юрій Мих (Результати конкурсу обладнання) + нагородження + анонс виступів по секції «Обладнання» на завтра
  18. Адамович Олександр (Микол. обл.) Про захист бджіл
  19. Григорчук І. (Одеська обл.) «Простий метод ізоляції матки – «Медовий полон»
  20. Синишин Д.М. «Проблеми апітерапії»

Презентовані нова книга В.Соломки “ТОП-10 новаций украинских пасечников”, новий пасічний часопис «Пасічний журнал» та електронний «Журнал пасічника».

Організовано масштабну виставку та ярмарок бджолярського реманенту. Експонатів від українських пасічників і виробників було більше ніж на конгресі Апімондія, який пройшов в 2013 р. в Києві. Запроваджено спеціальні призи за кращі експонати виставки, Конкурсна комісія на чолі з Гуслієм Ю.М. визначилася з переможцями цього конкурсу.

Нагороди за значний внесок у розвиток бджільництва нашої країни:

diplom1Найвищою нагородою в галузі пасічництва Золотою відзнакою Бджолярського Кругу «За рентабельну пасіку» нагороджені: Папп В.В. (ТМ «Мед Карпат», Мукачів). Паламарчук В.П. (Кіровоградська обл.). Прийняте клопотання Кругу до Ради Спілки пасічників України про присвоєння лауреатам Золотої відзнаки звання «Почесний пасічник України».

Дипломами Кругу і відзнакою, яку кругівці називають медаллю «За небайдужість», нагороджено: Хуторного Володимира Миколайовича., Зайченко Віталія Івановича, Агакішева Рашада Ісми огли, Дегтярьова Миколу Олексійовича, Усольцева Олександра Олександровича за вагомий внесок в розвиток бджільництва України.

Не залишився без нагороди і «батько» Кругу «ДіД Василь» – він занесений на Дошку Пошани Баришівської районної держадміністрації та Баришівської районної Ради» , від пасічників Західних областей України подарунок – ікона «Свята Трійця» а від пасічників Дніпропетровська – вулик розписаний Петриківськими майстринями…

Кулуарних зібрань та виступів було без ліку.

На завершення був концерт гурту козаків з Волині…

bk16

 

bk14

А ввечері з суботи на неділю була «бджолина девятина» (пасічні «обжинки»): творили чарку, співали, танцювали, гомоніли… Під віковими дубами лунав Гімн бджолярів України написаний 15 років тому «ДіДом Василем» в урочищі Бірки Баришівського району :

Медом і хлібом, з сином і дідом

Ми відбудуєм країну

Разом з бджолою всім нашим роєм

Славимо ми Україну!!!

Опубліковано в категорії: Новини | Коментарі Вимкнено до Чотирнадцятий Бджолярський Круг України

XІV БДЖОЛЯРСЬКИЙ КРУГ

dp13

За рішенням Ради Бджолярського кругу 1-2 жовтня 2016р., в таборі «Ювілейний» Баришівського р-ну традиційно відбудеться вже XІV всеукраїнський «БДЖОЛЯРСЬКИЙ КРУГ».

 

Окрім святкування “медових обжинок” передбачені виставка обладнання і стендів, тематичні семі­нари: «Обладнання», «Технології пасічнику­вання», «Хвороби бджіл», «Продукти бджіль­ництва та медоваріння», «Апітерапія» з лекціями і виступа­ми провідних вчених, пасічників, бджолиних ветеринарів, апітерапевтів, юристів, провідни­ків громадських організацій, членів редакцій і головних редакторів часописів…

Обмін досвідом, обговорення проблемних і нагальних питань, консультації з фахівцями і пасічними авторитетами, демонстрація нови­нок, продукції, в т.ч. питних медів, медових пива і квасів, презентація і реалізація нових книг, видань і часописів, фільмів, фотографій, рекламних і пропагандистських матеріалів на продукти бджільництва…

Доповідачам і висту­паючим, а також тим, хто хоче продемонстру­вати цифрові фото, буде наданий мультимедій­ний проектор.

За рішенням Громади прийняття звернень до громадських організацій, виконавчих органів та т.ін.

Привозьте все, що хочете показати і розказати Товариству. Це ж Ваше зібрання!
І ярмаркування…

bk12

Як їхати: електричкою Київ – Яготин (Гребінка) до зуп. “Коржі” – далі пішки 15 хв. до табору відпочинку “Ювілейний”. Автомобілями з Баришівки до табору “Ювілейний” 2 км по дорозі на Березань. Маршрутками “Баришівка” від метро “Харківська” і “Лісова”
(інтервал півгодини) і таксі до “Ювілейного”, а можна й пішки (до 2 км).

Про гроші: Зібрання проводиться традиційно без чиєї б то не було фінансової підтримки. За наші трудові. Організа­ційний внесок — 100 грн. з кожного учасника (інформаційні матеріали для кожного, оренда табо­ру, зали, столової (з піснями під гармошку і без), оплата послуг (в т.ч. невеличкого кон­церту), аудіо- і мультимедійне супроводжен­ня, нагороди, бейджики і т. ін.). Беріть гроші і на ярмаркування – буде пасічний реманент, обладнання, вощина, ветпрепарати, набори для медоварів… (все за ціною виробника), а також література, аудіо, відеодиски та ін.

Вечеря і сніданок – до 150 грн. Нічліг до 100 грн/добу, а в котеджах по150 грн/доба. Бронювання за тел. (097)556-46-60.

Заїзд в табір з 30 вересня з 15-00 та зранку 1 жовтня. Початок організованої роботи за програмою з служби Божої і фотосесії о 12 го­дині 1 жовтня. Закінчення організованої роботи о 14-00 в неділю 2 жовтня. Неформаль­не спілкування в п’ятницю ввечері і зранку в суботу (ввечері дружня вечеря) і до… Виходячи з цього, треба щоб було щось у торбі…

Тел. організаторів:
(097)739-34-48 Ворона Анатолій Петрович, для формування порядку денного бажано записатись на виступи і повідомити їх тему до 29 вересня за тел. (098)400-27-42 або (050)164-88-52, Соломка Василь Олексійович («ДіД Василь»).

Рада Бджолярського кругу

 

Інтерактивна онлайн-мапа

Опубліковано в категорії: Новини | Коментарі Вимкнено до XІV БДЖОЛЯРСЬКИЙ КРУГ