Про підсумки крайового конкурсу медоварів “Питні меди-2017″(Схід)

2gmu17

28 січня 2017 року відбувся конкурс медоварів “Питні меди-2017», який був організований Слобожанським крайовим осередком гільдії медоварів України.

Мета конкурсу – популяризація меду, медових напоїв та бджолопродуктів, а також відродження на Слобожанщині давніх традицій медоваріння та культури споживання питних медів, як невід’ємної частини історичної та культурної спадщини нашого народу. Продовження

Опубліковано в категорії: Новини | Коментарі Вимкнено до Про підсумки крайового конкурсу медоварів “Питні меди-2017″(Схід)

ХІІІ Всеукраїнський відкритий конкурс «Питні меди – 2017»

gmupm17

Відповідно до рішення Ради ГО Гільдія медоварів України – виробників медових напоїв і оздоровчої бджоло продукції ” від 2 жовтня 2016 року, спільно з кафедрою бджільництва ім. В.А. Нестерводського Національного університету біоресурсів і природокористування України, оголошуємо про проведення ХІІІ Всеукраїнського відкритого конкурсуПитні меди – 2017”, який відбудеться 11-12 лютого 2017 року, за адресою: м. Київ, вул. Героїв оборони 19, НУБІП, корпус 1, кафедра бджільництва.

Мета конкурсу:

  • Підтвердження професійного рівня членів ГО «Гільдія медоварів України».
  • Пошук нових рецептурних розробок.
  • Пошук нових талановитих медоварів.

До конкурсу запрошуються бджолярі, медовари – виробники медових напоїв України та зарубіжжя.

З метою недопущення до конкурсу неякісних зразків, безпідставного зняття зразків з дегустації, необхідно на кожний зразок додавати висновок сертифікованої лабораторії на безпечність напою (ксерокопію).
При відсутності лабораторного висновку, номінант додаткого сплачує 300 грн, як страховий внесок, за кожен зразок.

Конкурс проводиться в номінаціях:

  • Меди ставлені без додавання соків та ароматичних трав.
  • Меди ставлені з додаванням соків.
  • Меди ставлені з додаванням ароматичних трав.
  • Меди варені без додавання соків та ароматичних трав.
  • Меди варені з додаванням соків.
  • Меди варені з додаванням ароматичних трав.
  • Медові кваси, збитні, пиво (подаються в день конкурсу)
  • Оформлення продукції.

Оргвнесок:

  • 1-й зразок – 250 грн.
  • 2-й зразок – 200 грн.
  • 3-й зразок – 150 грн.
  • 4-й зразок – 100 грн.
  • 5-й зразок – 100 грн.

(Для прикладу 6 зразків – 250 + 200 + 150 + 100 + 100 + 100 = 900 грн.)
Кількість зразків – необмежена.

З метою недопущення до конкурсу неякісних зразків, безпідставного зняття зразків з дегустації, необхідно на кожний зразок додавати висновок сертифікованої лабораторії на безпечність напою.
Зразки приймаються в скляних ємностях не менше 0,5 л. в кількості 2-х екземплярів (1- конкурсний + 1- контрольний).

Прийом зразків та реєстрація учасників 11.02.2017 з 09:00 до 13:00.

Урочисте відкриття конкурсу 11.02.2017 р. з 13:00 до 13:30

Час роботи дегустаційної комісії 14:00 – 18:00

Паралельно з роботою дегустаційної комісії, голова ГО “Гільдія медоварів України” оголосить про результати проведеної роботи за звітній період. Окрім того, відбудуться виступи інших учасників зібрання та обговорення з метою обміну думками та досвіду.

19:30 – 22:00 – Братня вечеря.

12.02.2017 р. :

9:00 – 12:00 – узгодження плану і перспектив роботи на 2017 – 2018 роки.

12:30 – 15 :00 Підведення підсумків конкурсу, нагородження переможців.

 

Оргкомітет
Тел. для довідок:
O67-50-725-50 – Барабаш Василь Степанович
O50-378-56-83 – Дмитрук Володимир Антонович
O67-600-42-17 – Лабага Констянтин Петрович

Оргкомітетом заброньовані місця в готелі. Детальну інформацію щодо поселення і харчування звертатись за телефоном 067-600-42-17 (Лабага Констянтин Петрович).

 

Интерактивная онлайн-карта

Їхати маршрутом № 212 від м. Либідська до 1 навчального корпусу кафедри бджільництва (поряд монастир «Голосіївська пустинь»)

 

Опубліковано в категорії: Оголошення | Коментарі Вимкнено до ХІІІ Всеукраїнський відкритий конкурс «Питні меди – 2017»

Фестиваль медів та медових напоїв

gmusloboda

Свято відбувається 28-29 січня 2017р. на Кінному ринку на майдані біля ТЦ «Епос». Харків’янам та гостям міста, пропонують придбати, а також скуштувати різноманітні продукти бджільництва, і, звісно ж, офіційний напій фестивалю – «Питний мед Слобожанський», що має чудовий смак та багату історію.

Метою фестивалю-конкурсу є популяризація медових напоїв, відродження стародавніх традицій медоваріння, культури споживання питних медів, як невід’ємної частини культурної і звичаєвої спадщини нашого народу.

В наметах на майдані біля ТЦ «Епос» на Кінному ринку можна побачити, скуштувати і придбати продукти бджільництва: мед, прополіс, вироби з воску, питні меди, косметичні засоби і сувеніри. Проте завжди переважатимуть медові напої, зроблені за старовинними українськими рецептами.

В рамках фестивалю братимуть участь творчі колективи міста.

Також проводиться крайовий конкурс «Питні меди -2017» в наступних номінаціях:

  • меди ставлені без додавання соків та ароматичних трав;
  • меди ставлені з додаванням соків;
  • меди ставлені з додаванням ароматичних трав;
  • меди варені без додавання соків та ароматичних трав;
  • меди варені з додаванням соків;
  • меди варені з додаванням трав;
  • медові кваси, збитні, пиво.

На конкурс запрошуються медовари – виробники медових напоїв Східного регіону, а також медовари з інших областей. Зразки приймаються в скляних ємностях не менше 0,5л. в кількості 2-х екземплярів (1- конкурсний + 1- контрольний).

Підведення підсумків конкурсу, нагородження переможців 29 січня 2017р. з 12:00 до 13:00.

Організатором фестивалю є Слобожанський крайовий осередок ГО “Гільдія медоварів України”. Захід проводиться за сприянням Харківського міського голови та адміністрації Слобідського району м.Харкова.

З питань участі в конкурсі звертатися за тел .:

Дейнека Федір Микитович +38 099-771-81-74, 097-606-33-69
Мироненко Михайло Володимирович +38 050 806-90-06; 067 571-17-02
 

Інтерактивна онлайн-мапа
 

м.Харків, майдан Захисників України, 2, Кінний ринок, майдан біля ТЦ «Епос» (600м від м.Спортивна, 660м від м.Захисників України)

 

Опубліковано в категорії: Оголошення | Коментарі Вимкнено до Фестиваль медів та медових напоїв

Чому цьогоріч в місті Луцьк не буде конкурсу медоварів, а на масових заходах не куштуватимуть питних медів

Публікація«Район.Луцьк»
15:04 13.01.2017

Через прогалини в законодавстві волинським медоварам важко реалізувати питні меди, внаслідок чого обласний центр Волині може лишитися без частини свого туристичного бренду.

Лучани і гості міста уже звикли куштувати на масових заходах смачні меди, різноманітність яких вражає поціновувачів солодкого дару бджіл. Особливою популярністю користуються медові напої, які уже стали своєрідною родзинкою міста.

Специфіка питних медів потребує особливого підходу як до їхнього виготовлення, так і до реалізації. Про те, чому обласний центр Волині цього року лишиться без конкурсу медоварів, а на масових заходах не продаватимуть питних медів, розповів пасічник зі стажем, голова громадської організації «Братство бджолярів землі Волинської «Ройовий Стан» Володимир Дмитрук.

 

ЯК ЛУЦЬК ПЕРЕТВОРЮВАВСЯ НА МІСТО МЕДІВ

2004 року волинські пасічники створили громадську організацію «Братство бджолярів землі Волинської «Ройовий Стан». Вона була покликана об’єднати бджолярів і зробити так, щоб рентабельність пасік підвищилася. За цей час, каже Володимир Дмитрук, вдалося відкрити музей бджільництва у селі Баїв та Центр традиційної культури «Медова хата». Крім того, волинські питні меди займали передові місця як на всеукраїнських, так і на міжнародних конкурсах.

«У 2002 році я вперше покуштував питний мед. Тоді відкрив для себе новий напій, який можна виготовляти з меду. Після чого у мене і кількох соратників виникла ідея відродити традицію вживання питних медів», – розповідає Володимир Дмитрук.

Розпочали опановувати нову справу з вивчення культури виготовлення і споживання цього напою. Рецептуру ІХ-Х століття, звісно, відновити складно, проте, починаючи з ХVІ-ХVІІ століть, уже з’являлися згадки про давню традицію медоваріння.

«Хвиля відродження давньої традиції пішла по всій Україні, після чого у 2008 році створили громадську організацію «Гільдія медоварів України – виробників медових напоїв і оздоровчої бджолопродукції». Почали напрацьовувати теоретичну і наукову базу, організовувати конкурси на найкращий медовий напій», – зазначає медовар.

З 2008 року прийняли рішення проводити конкурси на визначення найкращих питних медів на регіональному рівні. 2009 року такий конкурс вперше провели у Луцьку. З цього часу їх влаштовували щорічно, у рамках фестивалю «Різдво у Луцьку».

«Почали співпрацювати з управлінням туризму та промоції міста Луцької міської ради. Виникла ідея прийняти своєрідним брендом Луцька мед, у тому числі й питний. Коли ми представляли наше місто на найбільшій у Європі туристичній біржі в Берліні, позиціонували Луцьк як місто медів. Відтоді питні меди стали туристичною візитівкою міста», – розповідає Володимир Дмитрук.

ЗАКОНОДАВЧІ ПАЛКИ В КОЛЕСА

Коли виготовлення питного меду почало стрімко розвиватися, постало питання про його реалізацію. У 2012 році представники міськради запропонували пасічникам Володимиру Дмитруку та Антону Шотіку відкрити заклад, де продаватимуть продукцію бджільництва. Тоді й створили Центр традиційної культури «Медова хата».

«Коли ми вийшли на дещо вищий рівень, постало питання про виробництво питних медів у більших об’ємах. Але ми ставили собі за ціль не створювати великих заводів, бо хочемо, щоб ці меди пасічники могли виробляти в домашніх умовах», – зауважує медовар.

Тоді виникла потреба у легалізації виробництва та реалізації медових напоїв. 2013 року представники громадської організації звернулися до Кабміну і створили фахову комісію з вирішення цього питання. Проте через складні обставини в країні процес не дійшов логічного завершення. Комісія відновила роботу 2015 року, але результатів, каже Володимир Дмитрук, поки що дуже мало.

«Результатом роботи членів цієї комісії, а також виноробів, наразі стало зняття ліцензії на право оптової торгівлі напоями. Раніше нас прирівнювали до великих заводів з виробництва горілки чи вина. Тобто вони платять таку ж суму – 500 тисяч гривень на рік – за оптову торгівлю, що мав би платити й звичайний пасічник. Ми з побратимами стільки платити не мали змоги. Але, на щастя, 2016 року цю ліцензію відмінили», – розповідає Володимир Дмитрук.

Попри це, виготовити документи на право виробництва цього напою все одно нелегко. За словами Володимира Дмитрука, норми, яких вимагає законодавство, розраховані на побудову заводу, а не виробництво продуктів живого бродіння в домашніх умовах.

«Контроль, звісно ж, повинен бути обов’язково. У цьому випадку ми могли б укласти договір з представниками «Держстандартметрології». Там ми і зараз випробовуємо нашу продукцію. Крім того, контроль має бути й з боку громадських організацій, адже ніхто так не знає нюансів медоваріння, як люди, які цим займаються», – вважає пасічник.

Для того, щоб продавати питні меди вроздріб, розповідає медовар, потрібно також мати ліцензію на право торгівлі алкогольними напоями. Адже питний мед має міцність більш як 8-9 градусів і підлягає під категорію алкогольних напоїв. Хоча, за словами Володимира Дмитрука, згідно висновку судово-медичної експертизи, напій, який виготовили шляхом бродіння, не підлягає акцизу.

ВОЛИНСЬКІ ПИТНІ МЕДИ ТЕПЕР СМАКУВАТИМУТЬ НЕ НА ВОЛИНІ

Для того, щоб брати участь у масових заходах, медовари укладали договір з управлінням культури. Втім, за словами Володимира Дмитрука, останнім часом кожен масовий захід для пасічників перетворювався на скандал.

«Занадто свідомі громадяни, як я їх називаю, почали нам ставити палки в колеса і писати кляузи. Вони стверджують, що ми тут продаємо мало не самогон і тому подібне. Не знаю, яку вони переслідують мету…можливо, не до кінця розуміють про які напої йдеться», – дивується пасічник.

Тому, каже бджоляр, склалася така ситуація, що будь-яка ярмарка, у якій беруть участь медовари, закінчується викликом правоохоронців, податкової поліції та вилученням товарів. Справу розглянули в суді, проте складу адміністративного правопорушення не виявили, а вилучені товари повернули власнику.

 

В таких умовах, каже Володимир Дмитрук, осередок «Гільдії медоварів» у Волинській області не може працювати. Тому цього року вирішили скасувати проведення конкурсу в Луцьку. Натомість волинські питні меди куштуватимуть в інших містах України, куди медоварів запрошують взяти участь у масових заходах.

«Ми почали займатися питанням легалізації. Виготовили технічні умови на питні меди, шукаємо приміщення для виробництва. Думаю, воно все-таки вирішиться найближчим часом. Але зараз у нас перехідний період. У зв’язку з цими подіями ми були змушені зняти продаж питних медів у «Медовій хаті» і закрили одну торгову точку, бо не могли оплачувати оренду», – розповідає бджоляр.

Втім, навіть якщо на виготовлення і реалізацію медових напоїв медовари матимуть відповідні дозволи, каже Володимир Дмитрук, все одно треба шукати приміщення для виробництва, касові апарати та щоденно звітувати. Тож в силу законодавчих актів, медовари, які виготовляють напої в домашніх умовах, не матимуть права брати участь у масових заходах.

«Звісно, ми виготовляємо й інші медові напої – апіфітобальзами, які мають більшу міцність. Для їхнього виготовлення ми уже використовуємо алкоголь. Проте такі напої не п’ють великими дозами, їх вживають в оздоровчих цілях», – наголошує Володимир Дмитрук.

З реалізацією цього виду напою проблем, за словами медовара, ще більше, адже його міцність вища, ніж у питних медів. Тож представники ГО «Гільдія медоварів України – виробників медових напоїв і оздоровчої бджолопродукції» працюють над тим, щоб у нашій країні створили окреме законодавство щодо виготовлення і реалізації медових напоїв. Адже медовари впевнені, що виробництво питних медів має великий потенціал.

Продавати таку продукцію можна як на вітчизняному рівні, так і закордоном, а кількості потенційної сировини для цього у пасічників вистачає. Адже Україна посідає перше місце в Європі за кількістю виготовленого меду. Розвиваючи таку ідею, каже Володимир Дмитрук, можна навіть створити нову галузь сільського господарства – медоваріння. Ця галузь не потребувала би майже ніяких капітальних вкладень, єдине що необхідно, впевнені медовари, це зміни до законодавства.

Оксана ВЛАСЮК
«Район.Луцьк»
Фото з особистого архіву Володимира ДМИТРУКА
Опубліковано в категорії: Статті | Коментарі Вимкнено до Чому цьогоріч в місті Луцьк не буде конкурсу медоварів, а на масових заходах не куштуватимуть питних медів

Про здобутки та перспективи

Багато подій відбулося в українському бджільництві за останні півтора десятка років. Одні пройшли і забулись, хоча мали державну та міжнародну значимість, а інші стають традиційними. Такою щорічною традиційною подією, яка стало зібрання в перші вихідні жовтня на околиці Баришівки.

Це – Бджолярський круг, на який приїздять бджолярі з досвідом та початківці, люди, які просто цікавляться даною справою та планують займатись в майбутньому.

Бджолярський круг дає змогу поділитись з колегами здобутками і повчитись передовому досвіду, всьому, що пов’язано з бджолами, переробкою та вдосконаленням бджолопродукції для покращення здоров’я людини та профілактики здоров’я. Другий день цих зустрічей, традиційно присвячений роботі в секціях.

Одна з таких секцій присвячена медоварінню і проводиться активом ГО “Гільдія медоварів України”.  Інтерес до медоваріння в останні роки виріс в рази. І це не дивно, бо жоден пасічник не хоче за безцінь продавати свій мед, а прагне підвищити рентабельність своєї нелегкої праці.

m8

m9

m10

m7

 З 2008 року пройдений нелегкий шлях нашого становлення. Нас бачать в Україні та світі, високо оцінюють наші здобутки по відпрацюванню рецептур питних медів. Але основна проблема – це наше законодавство, яке не  відповідає сучасним вимогам ринку і світовим тенденціям в ньому.

І Рада Гільдії досить грунтовно опрацювала в цьому напрямку. Насамперед, вивчався досвід світових лідерів виробництва, хоча в медоварінні таких міжнародних прикладів мало. Залучались до роботи фахівці юристи, які давали нам конкретні пояснення і поради для вирішення проблем.

 Результатом нашої ініціативи стало створення при Міністерстві аграрної політики і продовольства, Робочої групи, в складі якої включені як фахівці Департаменту тваринництва, так і представники ГО “Гільдія медоварів України”.

Одним із досягнень є ініціативи по скасуванню плати за право оптової продажі продукції. Цю проблему ми обговорювали не лише в зустрічах Робочої групи, але й на конференціях в Одесі та Києві, що організовувались журналом “Іновації та технології”.

 Хотілось би висловити подяку Департаменту рослинництва Міністерства, та персонально – Костенку Віктору Миколайовичу за відстоювання принципової позиції, що завжди озвучувалась нами. І це лише частина того, що зроблено і треба зробити як нами так і Урядом, Верховній Раді аби українські питні меди завоювали ринок України та світу.

 Близькі до завершення роботи над Технічними умовами на питні меди, що дасть змогу присвоїти нашому продукту персональний код.

Необхідно змінити систему надання дозволів на виробництво, максимально їх спростити. А основне, це зняття з вин та медових напоїв, які виготовляються з натуральних компонентів, а саме, без додавання цукру, спирту і всіляких штучних консервантів і барвників, що широко використовуються в сучасному виробництві, підакцизності.

Це є ключові питання в вирішенні наших проблем, нам потрібно, щоб урядовці і депутати проявляли свій патріотизм не на словах, а на ділі.

Василь Барабаш

Опубліковано в категорії: Статті | Коментарі Вимкнено до Про здобутки та перспективи